Все нове — добре забуте старе. І ось, на дев’ятому році війни, знову актуальним стало питання, як оформити виклик працівника в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (раніше військкомат). Тож давайте згадаємо те, що вже знаємо і через що проходили, та з’ясуємо, що нового в цьому питанні
Статтею 21 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі — Закон № 2232) встановлено, що громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП) на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
З огляду на воєнний стан, питання, як оформити виклик працівника в ТЦК та СП, залишається актуальним.
Форми повісток
Форми повісток, за якими працівника можуть викликати в ТЦК та СП, визначені в додатках до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою КМУ від 21.03.2002 р. № 352 (далі — Положення № 352), і до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 (далі — Порядок № 1487). Є, напевно, повістки іншої форми для військовослужбовців СБУ та служб розвідки. Але ці служби для того й існують, щоб ніхто не знав, як виглядають їх службові документи.
У частині третій ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII визначено, що під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках), або у строки, визначені командирами військових частин.
Тож з’являється ще один документ — мобілізаційне розпорядження. Якої воно форми, невідомо: нормативний акт, яким його визначено, знайти не вдалося. Напевно, це один з документів, пов’язаний із внутрішньою роботою ТЦК та СП. З наявної у всесвітній мережі інформації можна лише дізнатися, що мобілізаційне розпорядження зобов’язує військовозобов’язаного з’явитися у вказане місце без повістки або за телефонним викликом. Інформація про видачу і вилучення моброзпорядження вказується у військовому квитку.
Чи можна працівника увільнити від роботи, якщо форма повістки не відповідає затвердженій формі? Адже зрозуміло, що якщо свого часу було замовлено «енну» кількість повісток однієї форми, то їх намагатимуться використати повністю. Теоретично так. А практично доскіпування до форми повістки нічого суттєво не змінить. Якщо з повістки однозначно зрозуміло, кому вона виписана, куди його викликають і на який час, є підписи і печатка, а працівник розписався в її отриманні, то це слід сприймати, як превалювання сутності над формою. Але якщо хтось вважає інакше, може спробувати зобов’язати ТЦК та СП виписати її за формою згідно з Порядком № 1487.
При цьому не забуваймо, що вручати працівникам повістки може і роботодавець. Відповідно до п. 47 Порядку № 1487 у разі отримання розпоряджень ТЦК та СП щодо оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до ТЦК та СП керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані:
- видати наказ (розпорядження) про оповіщення;
- вручити працівникам повістки;
- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям працівників до ТЦК та СП.
Тому якщо в когось є якісь питання до форм повісток, їх можна вирішувати відразу в день отримання від представника ТЦК та СП.
Поширене запитання: чи увільняти від роботи працівника, якому не дали повістки, а викликали в ТЦК та СП зателефонувавши? Ставити в табелі «НЗ»? Так, таке можливе. Це право працівника вирішувати, йти йому за викликом до ТЦК та СП за телефонним дзвінком чи домагатися вручення повістки. І якщо він там дійсно був, то доведеться увільняти його від роботи й виплатити середній заробіток. Про це йтиметься далі. Але найкраще працівникові домагатися вручення повістки, це більше в його інтересах.
Мета виклику
Хоча й кажуть, що працівника за повісткою можуть мобілізувати, викликати на військові збори, для уточнення облікових даних, для проходження медкомісії тощо, насправді мету виклику до ТЦК та СП передбачено вказувати тільки у повістках, форма яких наведена в Положенні № 352, а це призов на строкову служба та укладення контракту.
У повістці, форма якої визначена у Порядку № 1487, мету виклику не передбачено вказувати.
Тому слід бути готовим до того, що мету виклику вам «просили переказати на словах». У той же час дехто з читачів надсилав нам фотокопії повісток, в яких мета виклику вказувалася на полях. Ці нюанси слід брати до уваги, коли йдеться про увільнення працівника від роботи у зв’язку з викликом повісткою до ТЦК та СП. Але незалежно від того, чи вказана мета виклику в повістці, працівника від роботи слід увільнити.
Час виклику
У повістці зазначається: «Пропонуємо Вам прибути ____ ________ 20 __ р. о _____ год. за адресою ______». Слід розуміти, що йдеться про конкретну дату. Але, як свідчить практика, не всі військовозобов’язані у вказаний день можуть потрапити на прийом у ТЦК та СП. Дата прибуття може виправлятися. У такому разі нова дата, якщо вона виправлена у повістці, має бути засвідчена по-новому. Або має бути виписана нова повістка.
Може бути так, що на звороті повістки буде вказано про направлення на проходження медобстеження «до (дата)» або «з (дата) по (дата)».
У будь-якому разі слід бути готовими до того, що одного дня увільнення від роботи для відвідування ТЦК та СП буде замало. Тому в наказі не буде помилкою вказати «увільнити з (дата)». Оце «увільнити з» дозволить у наступні дні відмічати працівника в табелі «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.
Підтвердження
Час перебування у ТЦК та СП слід документально підтвердити.
Найпершим підтвердним документом буде повістка. На її звороті практикується проставляти штамп «прибув/вибув». На вказані дати й слід орієнтуватися.
Працівник може вимагати й довідку довільної форми, в якій має бути вказано, коли працівник прибув і вибув.
Ще є два таких документи:
- Порядок організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затверджений наказом МОЗ України від 09.04.2008 р. № 189;
- Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455.
В обох вказано, що лікарі медзакладів видають довідку довільної форми, засвідчену підписом лікаря й печаткою суб’єкта господарювання, особам, які проходять обстеження у суб’єктів господарювання за направленням військових комісаріатів (тепер ТЦК та СП).
Підсумки
Отже, якщо працівник надає роботодавцю повістку з викликом до ТЦК та СП, останній найперше має видати наказ про увільнення його від роботи на час перебування у ТЦК та СП (додаток 1). Підставою для увільнення буде повістка.
Додаток 1. Зразок наказу про увільнення працівника від роботи
у зв’язку з викликом до ТЦК та СП
Якщо працівник не надає повістки, а повідомляє телефоном, що його викликали в ТЦК та СП, роботодавець може повірити на слово чи чекати, коли він принесе підтвердження. Тому підприємство може вчинити так.
Інформація працівника береться до відома, в табелі його відсутність відмічається як «НЗ». Після виходу працівника на роботу слід попросити його написати пояснення відсутності. Якщо він підтверджує факт перебування у ТЦК та СП документально, видається наказ поточною датою про увільнення за ст. 21 Закону № 2232, вноситься виправлення в табель і оплачується час відсутності за середнім заробітком.
Роботодавець має право повірити працівникові на слово й відразу видати наказ про увільнення від роботи у зв’язку з викликом до ТЦК та СП. І сподіватися, що той принесе документальне підтвердження. Якщо не принесе, наказ скасовується й вноситься виправлення в табель. Тобто ситуація протилежна попередній.
І пам’ятаймо, що це працівник підприємства. І підприємство має право самостійно вирішувати питання, ходити йому на роботу чи ні та з яких підстав і чим це підтверджувати; оплачувати час відсутності чи ні. Кошти належать підприємству, тож йому й вирішувати, як і на що їх витрачати. І про жодне позбавлення прав на витрати мови бути не може. Але це не стосується бюджетників, які фінансуються з бюджету. Витрачання коштів має бути документально підтверджене.
У наказі про увільнення працівника від роботи (додаток 1) не вказувалося про збереження середнього заробітку, бо працівник міг прогуляти день-два. Збереження середнього заробітку за час виконання державних і громадських обов’язків, обов’язків, пов’язаних з дотриманням правил військового обліку, є мінімальною державною гарантією, що передбачена законом. Тому підприємство зобов’язане оплатити цей час незалежно від того, чи вказувалося про це в наказі. Та все ж вважатимемо, що доцільно видати окремий наказ про оплату цих днів (додаток 2) після того, як працівник надасть підтвердження, що перебував у ТЦКта СП.
Додаток 2. Зразок наказу про оплату працівнику днів роботи,
коли він був відсутнім у зв’язку з викликом до ТЦК та СП
