Верховний Суд у справі № 755/4131/24 розглянув питання законності призупинення трудового договору. Працівниця оскаржила накази, видані у 2022–2023 роках. Роботодавець пояснював їх воєнним станом, але суд встановив: факт війни не є достатньою підставою. Потрібно довести одночасну неможливість роботодавця надати роботу та працівника її виконувати. У цьому випадку підприємство продовжувало діяльність, частина працівників отримувала зарплату, а позивачка могла працювати дистанційно.
Водночас Верховний Суд підтвердив пропуск строку звернення. За ст. 233 КЗпП працівник має три місяці для оскарження наказу. Карантин COVID‑19 продовжував цей строк до 30 червня 2023 року, після чого відлік почався з 1 липня. Позов подано лише 1 березня 2024 року.
Суд також уточнив: вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не охоплюється тримісячним строком, але у цій справі вона не була задоволена, оскільки накази залишилися чинними.
Таким чином, Верховний Суд розмежував строки для оскарження наказів та окремий режим для вимог про середній заробіток.
Для роботодавців це означає: посилання лише на воєнний стан не захищає від ризику визнання призупинення незаконним, а працівники повинні уважно стежити за строками звернення до суду.
Інспекція з питань праці та зайнятості населення
Дніпровської міської ради