Верховний Суд у справі № 953/6271/22 сформував важливу правову позицію щодо відповідальності за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Рішення має суттєве значення для роботодавців, підприємців та осіб, відповідальних за організацію безпечних умов праці.
Суд підтвердив, що навіть за відсутності формальних трудових відносин особа, яка допустила працівників до робіт у діючій електроустановці, може нести кримінальну відповідальність у разі порушення правил охорони праці.
Обставини справи
Фізична особа - підприємець здійснювала господарську діяльність у виробничому приміщенні, яке вона орендувала. Вона також була призначена відповідальною за стан охорони праці на підприємстві.
У липні 2021 року підприємець дозволив двом особам виконувати демонтаж електричного кабелю у приміщенні цеху. При цьому:
- роботи проводилися в зоні діючої електроустановки;
- система освітлення приміщення залишалась під напругою;
- не було проведено інструктаж з електробезпеки;
- не перевірялися посвідчення про перевірку знань з охорони праці;
- не виконано заходів підготовки робочого місця;
- не здійснювався нагляд за проведенням робіт.
Під час виконання демонтажу кабелю один із робітників доторкнувся до металевого елементу конструкції системи освітлення, що перебувала під напругою. Унаслідок ураження електричним струмом він впав з висоти та загинув.
Експертиза встановила, що причиною смерті стала комбінована електрична та механічна травма.
Рішення судів
Суд першої інстанції визнав підприємця винним у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини (ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України).
Йому призначено покарання: 4 роки позбавлення волі, позбавлення права обіймати відповідні посади та виконувати роботи підвищеної небезпеки строком на 2 роки.
Водночас суд застосував звільнення від відбування покарання з випробуванням. Апеляційний суд залишив вирок без змін.
Захисник у касаційній скарзі стверджував, що:
- загиблий не був працівником підприємця;
- між ними не існувало трудових відносин;
- роботи виконувались за домовленістю інших осіб;
- електромережа належала орендодавцю, а не підприємцю;
- суд першої інстанції нібито вийшов за межі обвинувачення.
На думку захисту, у діях обвинуваченого був відсутній склад кримінального правопорушення.
Правова позиція Верховного Суду
Верховний Суд не погодився з доводами касаційної скарги та залишив судові рішення без змін.
Ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місті в кожному структурному підрозділу умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Ст. 153 КЗпП України встановлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Суд сформулював кілька важливих висновків.
1. Відповідальність виникає незалежно від формальних трудових відносин.
Особи, які направляються для виконання робіт у діючих електроустановках іншого підприємства, вважаються відрядженими працівниками, навіть якщо вони не перебувають у штаті цього підприємства.
У такому випадку підприємство або особа, що експлуатує електроустановку, зобов’язані забезпечити безпечні умови праці та організувати виконання робіт відповідно до правил охорони праці.
2. Особа, яка експлуатує приміщення, відповідає за безпечну експлуатацію електроустановки.
Суд зазначив, що електроустановка включає не лише обладнання, а й приміщення, у якому вона розміщена.
Тому орендар виробничого приміщення, який використовує електромережу для своєї діяльності, вважається експлуатуючою стороною та несе відповідальність за безпеку робіт у межах цього об’єкта.
3. Роботи можуть вважатися небезпечними навіть біля електроустановки.
Суд наголосив, що роботи з підвищеною небезпекою — це не лише безпосередній ремонт електрообладнання.
Якщо роботи виконуються у зоні дії діючої електроустановки або поруч із обладнанням під напругою, вони також належать до робіт підвищеної небезпеки.
У цій справі демонтаж кабелю відбувався біля працюючої системи освітлення, що створювало ризик ураження струмом.
4. Роботодавець зобов’язаний виконати комплекс організаційних заходів.
Перед початком робіт з підвищеною небезпекою відповідальна особа повинна:
- перевірити посвідчення працівників;
- провести інструктаж з електробезпеки;
- визначити межі робочого місця;
- підготувати робоче місце;
- перевірити відсутність напруги;
- забезпечити нагляд за виконанням робіт.
Невиконання цих заходів може розцінюватися як грубе порушення правил безпеки.
Це рішення Верховного Суду має важливе практичне значення для сфери охорони праці.
Суд фактично підтвердив, що:
- відповідальність за безпеку робіт підвищеної небезпеки покладається на особу, яка організовує або допускає ці роботи;
- формальна відсутність трудових відносин не звільняє від відповідальності;
- орендар приміщення може нести відповідальність за стан електроустановок;
- навіть допоміжні або підготовчі роботи поблизу електроустановок можуть визнаватися роботами підвищеної небезпеки.
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради