Верховний Суд у постанові від 29.04.26 р. (справа № 756/12586/24) пояснив: навіть неодноразові незаконні звільнення не є автоматично мобінгом.
Суть справи
Працівницю столичної служби зайнятості тричі звільняли через скорочення штату, двічі вона поновлювалася через суд.
У 2024 році після чергового звільнення вона подала позов про мобінг, вказуючи на:
- повторні звільнення;
- окремий кабінет;
- менший розмір надбавки;
- відмову у відпустці;
- доручення поза посадовими обов’язками;
- загальну ворожу атмосферу.
Рішення судів
Усі інстанції відмовили. Верховний Суд наголосив: мобінг — це систематичні та умисні дії, спрямовані на приниження честі чи гідності працівника. Сам факт звільнення чи різний розмір премій не доводить цькування.
Важливий аргумент: Закон про мобінг діє з 2022 року, тому події 2018 та 2020 років не можуть бути доказом систематичності.
Ключовий висновок:
- Незаконне звільнення чи кадрові рішення автоматично не є мобінгом.
- Для доведення мобінгу потрібні докази цілеспрямованого психологічного або економічного тиску.
- Різний розмір надбавок не підтверджує факт цькування.
Інспекція з питань праці та захисту населення Дніпровської міської ради