Коридор без вікон, кімната за двома стінами, підвал або підземний паркінг — усе це можна розглядати як місце для облаштування безпечного простору. Але жодне з них не стає безпечним автоматично.
Постанова КМУ № 1092 (зі змінами згідно з постановою КМУ № 1128) вимагає, щоб захисні властивості обраної зони підтверджувалися розрахунками.
До 4 грудня 2026 року бізнес має підготуватися до нових умов роботи під час «жовтого» рівня повітряної загрози. Окреме сховище будувати необов’язково: уряд дозволив облаштовувати безпечні простори всередині наявних будівель. МВС передало підприємствам методику військових науковців, яка показує, що насправді потрібно перевіряти.
Що таке безпечний простір
Безпечний простір — це найбільш захищена частина будівлі, здатність якої протистояти визначеному вибуховому навантаженню підтверджується розрахунками.
Йдеться про приміщення або зони всередині наявної будівлі, які можуть захистити працівників і відвідувачів від побічної дії звичайних засобів ураження та встановленого надлишкового тиску вибуху.
Безпечний простір не слід плутати із зареєстрованим сховищем чи протирадіаційним укриттям. Це різні рішення із різними вимогами до облаштування.
Чи достатньо двох стін
Ні. Головне — не кількість стін, а їх здатність витримати вибухову хвилю.
Це підтверджують приклади розрахунків, підготовлені Центральним науково-дослідним інститутом озброєння та військової техніки ЗСУ.
Фахівці змоделювали вибух із тротиловим еквівалентом 56,25 кг на відстанях п’ять і десять метрів від будівлі.
Монолітна залізобетонна стіна завтовшки 40 сантиметрів за заданих умов зберегла несучу здатність. Натомість цегляні стіни завтовшки 38 і навіть 51 сантиметр, а також газобетонна конструкція завтовшки 40 сантиметрів, за результатами моделювання, руйнувалися. Зокрема, такі результати отримали й для відстані десять метрів.
Це не означає, що всі цегляні будівлі небезпечні, а залізобетонні — гарантовано захищені. Результат залежить від характеристик вибуху, матеріалу, армування та стану конструкцій.
Які приміщення можуть підійти
Насамперед варто перевірити внутрішні приміщення без вікон, віддалені від зовнішніх стін будівлі: коридори, внутрішні кімнати, окремі частини підвалів або підземних паркінгів.
Але вирішальне значення має не назва приміщення, а його конструкція. Наприклад, коридор між двома капітальними залізобетонними стінами може бути перспективнішим за кімнату, відділену від фасаду легкими перегородками.
Що не можна автоматично вважати безпечним простором
Засклений хол, приміщення біля великих вікон, коридор із гіпсокартонними перегородками, звичайний підвал без перевірки перекриттів або паркінг із невідомим станом несучих конструкцій.
Це не означає, що всі такі приміщення без винятку заборонені. Це означає, що без підтвердження їх захищеності використовувати їх як належно облаштований безпечний простір немає підстав.
Як дізнатися, з чого зроблені стіни та яка їх товщина
Перший крок — попросити у власника або балансоутримувача технічну документацію на будівлю.
Насамперед потрібні поверхові плани, технічний паспорт, а за наявності — проєктна та виконавча документація. Саме в проєкті можуть міститися відомості про матеріал, товщину, армування та спосіб з’єднання стін із перекриттями.
Однак технічний паспорт не завжди містить усі необхідні характеристики. До того ж після перепланувань фактичний стан будівлі може відрізнятися від креслень.
Якщо документів немає або вони неповні, потрібне технічне обстеження.
Фахівець може визначити доступні для вимірювання розміри конструкцій, перевірити їхній матеріал, оцінити тріщини, пошкодження та інші ознаки зниження міцності. За необхідності застосовують інструментальні методи, зокрема для уточнення армування чи складу конструкції.
Звичайна рулетка не вирішує питання. Вона може показати загальну товщину доступної стіни, але не визначить надійно, що приховано під оздобленням, чи є армування і чи витримає конструкція вибухове навантаження.
Самостійно свердлити або розкривати несучі стіни, особливо в орендованій будівлі, не слід.
До кого звертатися за перевіркою
До фахівця з обстеження будівельних конструкцій та інженера-конструктора.
Практично це може бути спеціалізована проєктна або інженерно-консультаційна організація, яка має фахівців відповідної кваліфікації.
Під час звернення потрібно сформулювати завдання конкретно: провести обстеження визначеної частини будівлі, встановити характеристики її стін і перекриттів та оцінити можливість облаштування безпечного простору відповідно до постанови № 1092 і методики, переданої МВС.
Важливо одразу запитати, чи може виконавець не лише обміряти стіни, а й виконати необхідні розрахунки на дію повітряної ударної хвилі. Звичайний обмір приміщення не є такою перевіркою.
Якщо будівля орендована, спочатку слід погодити з власником доступ до документації, конструкцій і можливість проведення обстеження.
Результатом має бути письмовий технічний висновок із розрахунковим обґрунтуванням, а не усне запевнення, що стіни достатньо міцні.
Що робити після обстеження
Якщо інженерні розрахунки підтверджують придатність обраної зони, підприємство може переходити до організації її використання: визначити порядок дій персоналу під час тривоги, забезпечити доступ працівників і відвідувачів та повідомити про наявність безпечного простору.
Постанова № 1092 передбачає інформаційні таблички розміром 100 × 60 сантиметрів із написом «Об’єкт забезпечений безпечним простором». Якщо об’єкт не забезпечений укриттям, передбачено відповідне інформування.
Якщо ж перевірка показала, що конструкції не відповідають розрахунковим вимогам, варіантів два: шукати іншу захищену зону або розглядати технічні заходи для підсилення конструкцій.
При цьому самостійно добудувати ще одну перегородку — не означає створити безпечний простір. Будь-яке підсилення має відповідати інженерному рішенню.
Куди звернутися, якщо незрозуміло, які вимоги застосовувати
За роз’ясненням щодо застосування постанови № 1092 можна письмово звернутися до МВС або ДСНС. Щодо наявних захисних споруд, їхнього статусу та доступності — до місцевого органу влади або відповідального підрозділу цивільного захисту.
Однак такі звернення не замінюють інженерного висновку про міцність конкретних стін.
Для власника бізнесу порядок такий: отримати документи на будівлю, замовити обстеження та розрахунки, визначити придатну зону, організувати її використання й лише після цього повідомляти відвідувачів, що об’єкт забезпечений безпечним простором.
Якщо власник будівлі не надає креслень або доступу для обстеження, це потрібно зафіксувати письмово. Без необхідних вихідних даних інженер може не мати змоги підтвердити придатність приміщення.
