20 липня 2026 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 420/33487/24, яка може суттєво змінити практику проведення перевірок за зверненнями працівників.
Працівник поскаржився до Держпраці на допуск до роботи без договору, невиплату зарплати та порушення трудових прав. Під час позапланової перевірки інспектори виявили ще кількох осіб, які фактично працювали без належного оформлення.
За результатами було видано припис, який ФОП оскаржив.
Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік роботодавця, вважаючи, що Держпраці перевищила повноваження, перевіряючи інших працівників та інший магазин, не згаданий у скарзі.
У свою чергу, Касаційний адміністративний суд не погодився з таким формальним підходом і сформулював ключові правові позиції:
- інспектор праці має право перевіряти не лише заявника, а й інших працівників роботодавця;
- перевірка може охоплювати всі місця фактичної діяльності, а не лише адресу зі скарги;
- не кожне процедурне порушення автоматично робить припис незаконним, якщо воно не вплинуло на встановлення фактів.
Суд нагадав ознаки, які свідчать про наявність трудових відносин:
- особисте виконання роботи;
- регулярна виплата винагороди;
- підпорядкування роботодавцю та робота за графіком;
- забезпечення робочим місцем;
- інтеграція працівника у діяльність підприємства.
Також суд роз’яснив, що призупинення договору можливе лише тоді, коли через війну одночасно не можуть виконувати обов’язки і роботодавець, і працівник.
Якщо робота могла бути надана й виконана, застосування цього механізму є неправомірним – слід застосовувати правила простою з оплатою.
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради